Бондаренко Мария,
Украина
Доторкнутися серцем Ісуса...доторкнутися духом до Спаса.Як безмежна пізнання дорога,незбагненна і дивно-прекрасна... e-mail автора:riyana@meta.ua
Прочитано 5323 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мария, просто замечательно!!!! Благослови вас Господь!!! Комментарий автора: Ида,сестрёнка, спасибо. С любовью Мария.
Елена Богдан.
2010-02-26 05:56:41
Господь тихо-тихо постучался в мое сердце благодаря вам, спасибо. Волнующе... нежно и без пафоса. Да благословит вас Бог благословением Своим. Творите. Комментарий автора: Спасибо Еленушка,рада,что вам понравилось. А вся Слава нашему СОЗДАТЕЛЮ!!!
Романий
2013-01-08 19:31:37
Изумительно!
Лидия Гапонюк
2021-12-13 09:46:42
Слава Господу, что Он нас нашел! Аминь! Благословений!
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
