В Англии Церковь была гонима,
Над нею давлел королевский гнёт.
Сюда эмигрировали пилигримы,
Братался с ними индейский народ.
Местные братья во всём помогали,
В любых несчастиях множество раз.
От голода птицы индейки спасали,
И нас, Господь, Ты от ада спас.
Трудной была пилигримова доля,
Но Церкви создали в этих местах.
Была на это Господня воля,
Во имя Сына Иисуса Христа.
В этой стране христианские корни.
Все, кто гоним, приезжают сюда.
Семья всех народов – Америки норма.
В объятия примут их все города.
С какого б сюда не причалили берега,
Все, кто голодал и валялся в пыли
Преданы тётушке доброй Америке
Достоинство вновь здесь своё обрели
Спасибо Господь за родителей наших ,
Спасибо , что нас отдал Ты им в дар .
Спасибо , что жизнь наша - полная чаша ,
Спасибо , что любишь Ты нас всегда .
Спасибо за День Благодарения ,
Спасибо , Господь , что назван так день .
Спасибо всем вам за ваше решение
Прийти к нам в день открытых сердец.
Шмуль Изя,
США, Шт. Нью Йорк, г. Колони
Евангельский христианин. Хочу угождать Богу.
Прочитано 6307 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
