Розвелося на цьому світі богів, божків і боженят
Люди вклоняються всім
Хваляться один з перед другого
В одних бог - оце вже бог
Десь аж з Америки прислали
З трьохсотлітнього дуба його тесали
Відполірований блистить
Від усього поганого нас він захистить
Дасть здоров’я, життя.
I ще в одних тоже божок є
З такого каменя його тесали
Навітъ не знають де його достал
О, животворящу силу він дає
Це міцний бог, бо він як камінь
А камінь - камінь він і є.
А іншим із глини цих боженят
В усіх кутках понаставляли
I радують серце свое черстве
Ні, не черстве - глиняне,
Тому що воно в них гниле.
Оце віра в них така
Дерев’яна, глиняна, кам’яна і
I ніхто із них не знає, що є Бог
Так, живий і не німий
I що не попросите, Він дасть
Його не треба вирізати, випікати, шліфувати
Це Бог живий, Він був, Він є, і вічно Він буде.
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 3806 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Ибо каким судом судите, [таким] будете судимы - Николай Николаевич С приходом интернета в жизнь людей, все как бы изменилось. Пришла обманная жизнь (виртуальная) не настоящая. Пришла виртуальная дружба и тоже не настоящая. Писать и говорить о дружбе и любви в интернете легко. Ты часто не видишь лиц тех, кто это пишет. И вообще можно ли виртуально дружить или любить? Конечно нет. Общаться можно, но любить и дружить, здесь нужен близкий контакт.
Любая школа есть школа. Даже из тюремной школы люди выносят правильные мысли. Друзей много не бывает, тем более настоящих. Тех, кто может положить свою жизнь за тебя. А если нет, то это просто общение. Так его и принимай и не больше того.
