Як солодко пахне та непоказна матіола!..
Не вабить око барвистими пелюстками.
Ніхто й не помічає того дрібного цвіту -
просто росте у траві, під кущами...
А ж поки настане вечір -
коли смеракає,
сутінь злизує строкаті барви.
І всі коти сірі.
І всі квітки сірі.
Жовтий болотяний півник і шляхетний синій ірис,
рожева шипшина і модна троянда відтінку “біле вино”
змовкають аж до світанку...
А матіола цвіте собі -
непоказна матіола в траві біля ґанку.
І ніч не вкраде краси її.
Боже,
навіть якщо вимерзнуть всі троянди мого саду,
лиши мені матіолу,
і я мовлю:
“Це літо — щасливе!”
Прочитано 8586 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Нужна ли охота на "волков"? - Николай Погребняк Эта статья – Божий ответ на сомнения и печаль: “Почему я потерпел духовное поражение, почему не смог помочь человеку, попавшему во власть греха?”.
И Господь, нет, еще не разъяснил, а только лишь приоткрыл мне духовную суть об истинном и ложном противостоянии церкви бесовскому давлению, о роли служения молитвенного ходатайства и возрождении в церквях даров различения духов и об изгнании злых духов.
